Типи int та double

Як ми знаємо, типи int та double використовують для збереження цілочислених та з плаваючою комою (тих що мають дробову частину) значень. Змінні типу int завичай можуть зберігати значення порядку +/-2,147,483,647. Але не обов'язково! Зазвичай розмір значення яке може зберігатися у змінній цього типу може різнитися на різних комп'ютерах (в залежності від процесора, програмного оточення, тощо.). Ми не будемо розглядати тут, чому це відбувається. Головне запам'ятати, що кількість даних, які зберігаються у змінній типу int та double може різнитися.

Тип double містить ще більше даних ніж тип int, для того, щоб мати можливість зберігати дробову частину числа з достатньою для більшості випадків точністю.

Деталі: мінімальне та максимальне значення intта double

Дізнатися мінімальне та максимальне значення для вашого програмного оточення, які можуть зберігатися у змінній заданого типу, можна за допомогою std::numeric_limits<>. Приклад програми, яка виведе максимальне та мінімальне значення, яке може зберігатися у змінній типу int наведено нижче:

#include <iostream>
#include <numeric_limits>

int main()
{
    std::cout << "int max value is " << std::numeric_limits<int>::max << std::endl;
    std::cout << "int min value is " << std::numeric_limits<int>::min << std::endl;
}

У прикладах в інтеренеті ви, можливо, побачите, що разом з назвою типів можуть також знаходитися модифікатори (short, long, unsigned тощо), які уточнюють розмір значень, що можуть бути збережені. Наразі, ми вчимося основам - тож ви можете сміливо на початках використовувати просто тип int. Наразі для нас діє просте правило: для цілих чисел використовуємо int, для чисел з плаваючою комою - double.

Повну інформацію про ці та інші вбудовані типи, а також про розміри та модифікатори розміру тут: http://en.cppreference.com/w/cpp/language/types.